Гранд-Опера

Як правило більшість туристів із задоволенням відвідують музеї Парижа: Лувр, Орсе і Родена. Із великим задоволенням поїдуть у передмістя Версаль і Фонтенбло, щоб побачити всесвітньовідомі палаци. І все це вірно, але в самому серці Парижа є палац, для відвідування якого не треба нікуди їхати, довго стояти в черзі й огляд його не візьме багато часу. Задоволення отримаєте неймовірне!

Гранд-Опера, чи Опера Гарн'є. Розкішний палац, одна з найвеличніших оперних сцен світу. Виступати тут можуть тільки зірки світового рівня. Вона дуже давно стала національним символом Франції і є одною із визначних пам'яток її столиці.

В 1858 році в будівлі старої опери було скоєно замах на життя Наполеона ІІІ, саме тоді імператор вирішів будувати новий театр, в який непросто потрапити стороннім. Було оголошено конкурс, і виграв його маловідомий тоді Шарль Гарн'є. Роботи продовжувались 15 років, але деякі локації так і не було закінчено: Дзеркальна ротонда, курильна кімната. Причин тому було багато, війна у 1870 році, падіння імперського режиму, Паризька коммуна.

Довгий час будівлю називали Паризькою оперою, але в 1989 році була відкрита Паризька національна опера, і нашу героїню почали називати ім'ям її творця, архітектора Шарля Гарн'є. І справді, коли бачиш її, то розумієш, що це дійсно палац. Достатньо одного погляду на парадний фасад.

Коли потрапляєш у середину, то спочатку бачиш великі парадні сходи з великою кількістю відгалужень.

А далі -театральне фойе, місце прогулянок глядачив під час антракту. Гарн'є задумував його за зразком парадной галерей старих замків. Звідсі, скоріш за все, з'являється велика кількість дзеркал і вікон. Вони візуально значно збільшують зал. А велика кількість позолоти, розписів видатних митців та багато освітлення й елементів класичного декору, звісно, нагадують про замки . Коли я потрапила сюди, то було відчуття того, що я знаходжусь в Дзеркальному залі ще одного розкішного палацу Франції-Версалі.

Також є і танцювальне фойе. В ньому розминалися перед виставами. Але з часом воно стало містом зустрічи заможних паріжан. Тут фліртували, обзаводились потрібними знайомствами, вирішували ділові питання.

А далі глядацький зал. Червоно-золотий, виконаний в італійському стилі. Він не здається нам великим, але одночасно в ньому може розміститися 1900 осіб. Плафон в залі був розписаний Марком Шагалом у 1964 році, це викликало немало протестів. Справа в тому, що французам не сподобалось , що іноземець працює над національною пам'ятникою.

У 1907 році Альфред Кларк, який на той час був директором французької філії компанії «Грамофон», запечатав в герметичних урнах 24 платівки з записами ліричних пісень видатних виконавців початку ХХ сторіччя. Ці урни були замуровани в підвалах Палацу Гарн'є. У 1988 році під час реставрації ці урни було знайдено і передано на зберігання до Національної бібліотеки Франції. Справа в тому, що, згідно з заповітом Кларка, відкрити їх можна було через 100 років. Бажання це було виконано, і в 2007вони були відкрити. А рік потому компанія ЕМІ випустила збірку з трьох компакт-дисків.

Звісно, Ви знаєте твір Леру «Привід опери». Там згадують підземне озеро. Дійсно під оперою є великий резервуар з водою. З часів будівництва він був призначений для непохітності споруди і як запас води на випадок пожежі. Сьогодні вода там є і в ній живуть коропи, яких підгодовують робітники театру.

Також підвали Опери з'єднуються з мережею паризьких катакомб.

Ще треба нагадати, що ложа №5 завжди порожня. Вона чекає свого постійного відвідувача-привіда опери, і квитки до неї ніколи не продають.

Треба додати, що в палаці є бібліотека –музей, де зібрано все про 300 років його існування. Бібліотека ця є частиною колекції Французької національної бібліотеки.

Треба зазначити, що потрапити на виставу в Палац Гарн'є важко: квитки дорогі і купувати їх треба заздалегідь.

Але практично кожного дня з 10.00 до 17.00 ви можете потрапити сюди на екскурсію. Можна в складі групи, а можна самостійно з аудіогідом чи без нього. Ми дуже рекомендуємо приділити півтори години свого часу (саме стільки триває розповідь аудіогіда і ще невеличка прогулянка залами Опери). Вхідний квиток і користування пристроєм обійдуться в 14 євро. Останній захід на самостійну екскурсію за 45 хвилин до закриття. Також є дні, коли відбуваються денні вистави, тому час буде скорочено.

Бажаємо приємних вражень!